Садиба Диво Квітка

Дуже дивно, що так багато гарних і позитивних відгуків. Особливо на Букінгу. Але насправді — не все так прекрасно!
Непривітний і неприємний власник пан Олег, відпочивала 5 днів, і кожний день хазяїну було щось не так! Виселення о 10 год, ми звільнили номери в 9.30. Хтось з гостей піднімався на другий поверх перевірити чи нічого не забули, то хазяїн кричав"ВИСЕЛЕННЯ О 10-00". Поїсти зварити нормально не можна, бо власник лізе постійно. Мікрохвильова піч, хододильник також під його жорстким контролем! Газу немає лише електроплитка, зараз з вимкненням світла були голодні! 6 кімнат товклись на кухні одночасно. Бо у всіх діти і їх треба годувати. Хазяїн рекомендував купити щось у "Армена" з мангалу. Розпорядок такий, що рано о 6 або 7 вранці встати не можна, в вечері лягайте в 10! Магазин АТБ пішки дуже далеко 1, 8 км, а не 800 м, як пише хазяїн на Букінгу, тому беріть таксі за 250 грн. Терпіння всім для відпочиваючих в" Диво квітка". Ще дві сім'ї, що тут відпочивали в наші дати також ДУЖЕ НЕЗАДОВОЛЕНІ: сходи на другий поверх йдуть вертильно, слизько. З дітьми жити тут неможливо. Його всі бісять, особливо у день від'їзду. Не рекомендую проживання у пана Олега! Диво квітка того не варта, селіться поруч де гарні господарі.

Ну поперше назва, це перший дисонанс, яке диво? яка квітка? Це абнакавенна сільська хата з поцвівшим шифером, з воротами з профнастилу яка знаходиться в провулку з курями, тирсою, калюжами і почорнілими парканами. З вікна в холі 2 поверху вид непоганий, а з "апартаментів" видніються скелети згнивших сусідських облуплених стін, комор і сараїв які розсипали свій крам по землі і потопають в бур'янах. Сама хата видно що перебудована нашвидкоруч під здачу якомога більшій кількості гостей. Опалення поверх усього, підлога скрипить, дешеві меблі і сантехніка. Гаряча вода по запиту. Садиба з невеличким подвір'ям, де є місце під три машини, дитячий малий батут, бесідка і гойдалка для галочки біля сарая-гаража господаря. Як на мене то це не про відпочинок, а чисто хостел ночлєжка шоб не спать надворі. В самому Татарові крім як сходити на річку — робити нічого, це гіпертрофований придорожний хутір який продовжує доїти трасу. Є полустанок з закинутим вокзалом і слідами пафосної реклами зимового "Буковелю". Мене убив насмерть памятник Бандері, при всій повазі до Степана Адрійовича, якщо в скульптора руки ліві, то краще було б помолившись, зробити якусь меморіальну дошку, ніж ганьбити історичну постать зліпивши цього франкенштейна. Майже все кругом "здається", агресивні, картаті як на базарі вивіски "чани, сауни" змагаючись за розмірами і кольором — атакують гостя зусибіч.
Зручне географічне розташування, тобто рівновіддаленість від основних діамантів корони карпат — це єдиний +.

Відпочивали в січні 2023. Дійсно все чисто, охайно, є все необхідне, навіть чай та кава, тепло. На жаль, лишились не дуже приємні враження від самого господаря, згідні з попереднім відгуком про його 'специфічність'. Відчувалось, що він, ніби 'стомився' від людей, тому навіть відносну душевну теплоту і гостинність не відчули.